Бути жінкою – це чудово. Чому, запитає хтось? Ну, хоча б тому, що тільки жінки здатні народжувати. Хіба це не диво? Однак безнадійні песимісти і скептики тут же захочуть внести ряд заперечень. Адже пологи — це жахлива біль, скажуть вони. Вагітність — це дев’ять місяців болісних набряків, пігментних плям, нудоти, зайвих кілограмів, втоми, токсикозу, печії та інших «принад».


Бути жінкою – це чудово. Чому, запитає хтось? Ну, хоча б тому, що тільки жінки здатні народжувати. Хіба це не диво? Однак безнадійні песимісти і скептики тут же захочуть внести ряд заперечень. Адже пологи — це жахлива біль, скажуть вони. Вагітність — це дев’ять місяців болісних набряків, пігментних плям, нудоти, зайвих кілограмів, втоми, токсикозу, печії та інших «принад».
Менструація для жінок є неминучістю. Кожен місяць в жіночому організмі відбувається дозрівання яйцеклітини, після чого вона виходить за межі яєчника і починає рух до матки, де їй доведеться чекати свого обранця — сперматозоїда. А поки що матка займається підготовкою до можливої вагітності — накопичує поживні речовини і вдаряється в зростання. Коли ж до цього такого чуйного органу доходить, що вагітності не передбачається, то все, що було накопичено непосильною працею, тут же стає зайвим тягарем для організму. І внутрішній матковий шар їм відторгається з кров’ю. Кровотеча, яка, власне, і є менструацією, триває від трьох днів до тижня. Потім починається дозрівання нової яйцеклітини і все повторюється. Місяць за місяцем. Кожен рік. Від початку статевого дозрівання до початку клімаксу. В момент, коли організм, не дочекався запліднення, займається самоочищенням, вкрай важливо дотримуватися особистої гігієни. В наші дні це стало робити набагато простіше, а от предкам у цих питаннях не позаздриш.
Довгі тисячоліття засоби жіночої гігієни виготовлялися кустарно. Стародавні єгиптянки для цього користувалися саморобними папирусными тампонами, римлянки застосовували для виготовлення прокладок тканини або шерсть. У Середні століття в Європі уявлення про гігієну, як відомо, були вкрай примітивні, антисанітарія панувала приголомшлива. Зазвичай дами просто заправляли між ніг підлоги нижньої сорочки або спідницю. А ось в Азії вже придумали прокладки одноразового використання. Для цього складалися конвертом паперові серветки і з допомогою хустки прикріпленого до пояса закріплювали за місцем.
У Росії, як завжди, був обраний свій власний шлях — шилися свого роду панталони в обтяжку з щільних тканин, впитывавших виділення. А як підстрахування від підтікання виступали багатошарові вбрання і спідниці з декількох ярусів.
Та тільки до початку двадцятого століття жінки в Європі і в Америці, нарешті, навчилися виготовлення багаторазових прокладок з полотна та фетру. Звичайно ж, їх доводилося регулярно власноруч відпирати. Ну, чи не власноруч, якщо у пані була на цей рахунок служниця або праля. Хоча далеко не всі могли собі дозволити подібну розкіш. І тільки до сімдесятих років використані гігієнічні засоби стали піддаватися утилізації.
Тому велике спасибі треба сказати науково-технічного прогресу, настільки упростившему жіночу життя. Прокладки на кожен день — це не диво. Втім, прогрес не зупинити, і цілком може бути, що вчені порадують прекрасна стать новими і корисними розробками в цій області!